розгляд — у, ч. 1) Дія за знач. розглядати. 2) Розбір, аналіз чого небудь. 3) юр. Розбір судової справи … Український тлумачний словник
розглядіти — див. розглядати … Український тлумачний словник
розгляд — [ро/згл ад] ду, м. (на) д і, мн. дие, д іў … Орфоепічний словник української мови
розгляд — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розглядіти — дієслово доконаного виду діал … Орфографічний словник української мови
розглядітися — див. розглядатися … Український тлумачний словник
розглядітися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
инстикгация — розгляд справи у суді … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
роспартє — розгляд судової справи … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
засідатель — я, ч. 1) Виборний представник населення, який бере участь у розгляді судової справи. •• Наро/дний засіда/тель виборний представник, який бере участь у розгляді справ народним судом. 2) Виборний представник для участі в роботі якої небудь установи … Український тлумачний словник
суд — у і заст. а/, ч. 1) Державний орган, який розглядає цивільні, кримінальні та деякі адміністративні справи. || Приміщення для судових засідань. || збірн. Судді. Позивати в суд. •• Арбітра/жний суд незалежний орган правосуддя у розв язанні… … Український тлумачний словник
